Тимчасова непрацездатність – на обліку в Пенсійному фонді України
Середа, 01 липня 2020
Взаємодія власних інформаційних систем Міністерства охорони здоров’я, Національної служби здоров’я, Пенсійного фонду України за участі Фонду соціального страхування забезпечила функціонування державного Електронного реєстру листків непрацездатності (далі – Реєстр). Реєстр запрацював у 2019 році та містить інформацію про видані, продовжені та обліковані листки непрацездатності з метою реалізації права осіб на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологам, оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.
Під час реєстрації тимчасової непрацездатності особи в Реєстрі створюється автоматичне повідомлення Фонду соціального страхування для проведення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листку непрацездатності, страхових виплат та соціальних послуг. Інформація з Реєстру, що надається Держпраці, містить відомості про нещасний випадок на виробництві, професійне захворювання для проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.
Переглянути дані з Реєстру можна зареєструвавшись на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України. Особам, які мають кваліфікований електронний підпис, вхід до порталу можна здійснити онлайн, без попередньої реєстрації. В «особистому» кабінеті вебпорталу є можливість перегляду даних, починаючи з 2011 року, про періоди, тривалість та суми нарахованої оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
Строки набрання чинності рішень органів місцевого самоврядування щодо затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок
Середа, 01 липня 2020
Правові засади проведення оцінки земель визначені Законом України «Про оцінку земель» (далі-Закон).
Відповідно до статті 18 Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, проводиться незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років. Періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель повинна відповідати вимогам Закону.
Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що передбачені статтею 23 Закону прийняті рішення рад щодо затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно з Планом-графіком проведення робіт з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів на 2019/2020 оціночний рік по Олександрійському району укладено договори на виконання робіт з виготовлення технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель по 14 населеним пунктам: c. Андріївка, с. Добронадіївка, с. Зелений Барвінок, с. Зелений Гай, с. Катеринівка, с. Медове, с. Солов’ївка, с. Зелена Балка, с. Зелене, с. Травневе, с. Улянівка, с. Червона Камянка, смт Пантаївка. Затверджено технічну документацію з НГО по м. Олександрія.
Тобто, відповідно до вимог статей 13, 18 Закону та згідно з даними Довідника показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів 79 населених пунктів потребують оновлення нормативної грошової оцінки до 15 липня 2020 року (рік останнього проведення 2008-2013 роки).
Враховуючи, що плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків, сільським, селищним, міським радам як заінтересованим у надходженнях до власних бюджетів особам необхідно вживати вичерпних заходів щодо забезпечення періодичності проведення нормативної грошової оцінки земель у встановленому законодавством порядку.
Відбулося засідання колегії райдержадміністрації
П'ятниця, 26 червня 2020
Сьогодні, 26 червня, відбулося чергове засідання колегії Олександрійської районної державної адміністрації, яке провів перший заступник голови райдержадміністрації Юрій Коваль. У роботі засідання взяли участь голова районної ради Ольга Коріненко, керівник апарату райдержадміністрації Олександр Лисенко, керівники структурних підрозділів райдержадміністрації, територіальних підрозділів органів виконавчої влади.
На початку засідання про стан інфекційної захворюваності та її профілактику в Олександрійському районі присутніх поінформувала лікар-інфекціоніст КНП «Олександрійська ЦРЛ Олександрійської районної ради Кіровоградської області» Юлія Крижановська. Доповідачка зазначила, що закладами охорони здоров'я проводиться певна робота щодо захисту населення району від інфекційних хвороб. Станом на 19 червня поточного року на диспансерному обліку у лікаря-інфекціоніста КНП «Олександрійська ЦРЛ Олександрійської районної ради Кіровоградської області» знаходиться 29 ВІЛ-інфікованих осіб та 42 хворих на СНІД. За 6 місяців 2020 року профілактичні огляди пройшли 16 ВІЛ- інфікованих із 37. З метою профілактики подальшого розповсюдження ВІЛ-інфекції медичною службою закладу проведено стовідсоткові перевірки донорської крові, тестування донорів крові на ВІЛ – інфекцію, консультування вагітних з питань ВІЛ /СНІДу.
Протягом 6 місяців 2020 року на базі кабінету «Довіра» з питань ВІЛ/СНІДу обстежено всього 315 осіб. Виявлено та підтверджено методом ІФА 8 випадків носійства ВІЛ-інфекції. При госпіталізації ВІЛ – інфікованих у відділення КНП «Олександрійська ЦРЛ Олександрійської районної ради Кіровоградської області» забезпечується їх безоплатне «базове» лікування. За словами лікаря-інфекціоніста, станом на 19 червня 2020 року на «Д» обліку КНП медичного закладу знаходиться 37 хворих на гепатит С та 20 хворих на гепатит В.
У своїй доповіді Юлія Віталіївна зауважила, що протягом звітного періоду 2020 року в районі значно знизилась захворюваність на вітряну віспу серед дитячого населення – 27 випадків та дорослого населення – 3 випадки. За 6 місяців 2020 року зафіксовано 3 випадки коронавірусної хвороби у жителів Олександрійського району. Також зауважено, що протягом останніх років підйоми захворюваності на гострі респіраторні захворювання та грип серед населення району мали сезонний характер і не перевищували епідемічний поріг.
Що стосується захворюваності у районі на туберкульоз, то, як наголосила Юлія Крижановська, за звітний період на це інфекційне захворювання захворіло 6 осіб. На диспансерному обліку в протитуберкульозному кабінеті перебуває всього 139 осіб, у тому числі 51 хворий з активним туберкульозом. Крім того, на обліку в протитуберкульозному кабінеті знаходяться 77 осіб, з яких 40 осіб є контактними із хворими на цю хворобу. У своїй доповіді вона також підкреслила, що за перше півріччя 2020 року на виконання цієї програми за рахунок бюджетних коштів використано 5,6 тис. грн.
Заслухавши інформацію районного інфекціоніста, члени колегії ухвалили відповідне рішення.
Наступним питанням колегія розглянула підготовку закладів освіти району до роботи в новому навчальному році та в осінньо-зимовий період 2020-2021 року, про що доповіла директор КУ «Олександрійський районний центр із обслуговування закладів освіти Олександрійської районної ради Кіровоградської області» Валентина Ільющенкова. Загалом в Олександрійському районі функціонують 12 закладів загальної середньої освіти, з яких 11 закладів дошкільної освіти та 6 дошкільних підрозділів, що входять до складу навчально-виховних комплексів та навчально-виховного об’єднання, 1 міжшкільний навчально-виробничий комбінат і Центр дитячої та юнацької творчості.
У своєму виступі Валентина Іванівна повідомила, що в районі розпочато роботу з підготовки закладів освіти до нового навчального року та в осінньо-зимовий період. Проводяться заходи з підготовки котельного та теплового господарства, на які заплановано використати 298,686 тис. грн та на виконання протипожежних заходів передбачено 269,57 тис. грн. Також розпочато проведення тендерної процедури на закупівлю кам’яного вугілля та підготовку машин та механізмів до роботи в умовах понижених температур.
Доповідачкою зауважено, що на звітну дату в закладах загальної середньої освіти району розпочато проведення ремонтних робіт з метою підготовки закладів до роботи в осінньо-зимовий період 2020/2021 року. Станом на 16 червня 2020 року вже виконані ремонтні роботи в Червонокамянському НВО – поточний ремонт їдальні; проведено тендери на купівлю мультимедійного обладнання та купівлю меблів для НУШ. Крім того, проведено планову повірку манометрів та напоромірів на вузлах обліку, планове обслуговування внутрішніх та зовнішніх газових мереж газопроводів, сервісне обслуговування та блокування пристроїв безпеки, розроблено графіки протиаварійних тренувань, розроблені заходи у разі аварійних відключень. Стосовно ремонтних робіт у закладах дошкільної освіти району, їх планують провести до 01 серпня поточного року.
Всього на виконання заходів щодо підготовки закладів освіти до роботи в новому навчальному році та в осінньо-зимовий період 2020/2021р. планується використати із бюджетів усіх рівнів 7688,726 тис. грн.
Заслухавши інформацію доповідачки, члени колегії у своєму рішенні передбачили низку доручень. Особливо підкреслили тримати на контролі закінчення ремонтних робіт приміщень, котелень, системи опалення, каналізаційних та водопровідних мереж по закладах загальної середньої освіти, продовжувати роботу щодо поновлення та покращення матеріально-технічної бази закладів загальної середньої освіти.
Цього дня на засіданні колегії розглянуто питання «Про актуальні питання діяльності закладів культури в умовах адміністративно-територіальної реформи», про що доповіла завідувач сектору культури, молоді та спорту райдержадміністрації Валентина Білик.
З усіх розглянутих питань прийняті відповідні рішення.
Пенсійний фонд інформує
П'ятниця, 26 червня 2020
В головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області протягом липня з понеділка по четвер з 10.00 до 19.00 години, у п'ятницю – з 10.00 до 17.45 діє пряма телефонна «гаряча» лінія. Звертатися за телефоном: (0522) 33-04-41.
Щочетверга з 13.00 до 14.00 на телефонні дзвінки відповідатимуть:
02 липня 2020 року – начальник управління контрольно-перевірочної роботи Світлана Володимирівна Кривенко.
09 липня 2020 року – начальник управління з питань виплати пенсій Наталія Миколаївна Копач.
16 липня 2020 року – заступник начальника головного управління Олена Яківна Романченко.
23 липня 2020 року – начальник відділу виконання бюджету та бюджетно-фінансової звітності фінансово-економічного управління Ганна Георгіївна Арутюнян.
30 липня 2020 року – начальник відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Інна Володимирівна Ратушна.
28 червня - День Конституції України
П'ятниця, 26 червня 2020
28 червня 1996 року був прийнятий Основний Закон держави. В цей день ми святкуємо початок історії сучасної незалежної України. Прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, сприяло підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
Конституція України визначила найціннішим життя людини, її здоров'я, честь і гідність, надала кожному громадянину можливості для самоорганізації, свободу слова та віросповідання. І обов’язок кожного українця - поважати Конституцію та дотримуватись її законів. Тільки так ми зможемо забезпечити подальший розвиток України як держави демократичної, рівноправної зі світовою спільнотою.
Нехай цей святковий день принесе радість і успіх, родинний затишок і злагоду, добробут і гарний настрій. Бажаємо усім впевненості, сили, гідності та усвідомлення захищеності своїх прав, всього того, що дає нам Конституція України!
Перший заступник голови Голова районної
районної державної адміністрації ради
Юрій КОВАЛЬ Ольга КОРІНЕНКО
28 червня – 24 –та річниця прийняття Конституції України
П'ятниця, 26 червня 2020
28 червня 1996 року Верховна Рада України ухвалила Конституцію України. Це стало важливою віхою українського державотворення. Конституцiя становить ядро нацiональної правової системи. Вона фiксує головні юридичні та полiтичні аспекти відносин між державою та суспільством: від забезпечення прав i свобод людини до подальшого розвитку держави. У цьому полягає соцiальна цiннiсть Основного закону.
Ключові тези щодо української Конституції
Конституція України 1996 року не виникла на порожньому місці. Історія українського конституціоналізму має глибоке історичне коріння та тяглість.
Перша відома кодифікація права на українських територіях відбулася за часів Давньої Русі і була зафіксована в “Руській Правді” (ХІ–ХІІ століття). Наступні історичні епохи продемонстрували безперервний пошук шляхів, методів та інструментарію для оформлення і закріплення основних принципів суспільно-державної взаємодії.
Український конституціоналізм має власні особливості. Найголовніші з них – демократизм, повага до суспільних та індивідуальних прав. Ці засади формувалися протягом століть у відповідності до національного характеру українців, способу життя, цінностей і суспільних відносин.
Український конституціоналізм інколи випереджав європейський. Йдеться про конституцію Пилипа Орлика 1710 року – “Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою”. Це правова пам’ятка, в якій уперше в Європі обґрунтовується можливість існування парламентської демократичної республіки.
Основоположні акти Української Народної Республіки та ЗУНР продемонстрували правову та політичну зрілість нашої нації під час боротьби за державність у 1917–1921 роках. Конституціотворчі традиції були продовжені 15 березня 1939 року. Тоді в Хусті Сойм Карпатської України проголосив її незалежність і ухвалив два закони, що мали статус конституційних і визначали форму державного правління. Зокрема, підтверджували, що Карпатська Україна є республікою на чолі з президентом, обраним Соймом, державною мовою проголошено українську, затверджено національний синьо-жовтий прапор, гімн – пісню “Ще не вмерла Україна”, герб – сполучення крайового герба з національним (тризуб Володимира Великого з хрестом на середньому зубі).
Програмні документи Української головної визвольної ради як підпільного парламенту часів Другої світової війни засвідчили прагнення учасників визвольного руху дотримуватися принципів демократії навіть у найважчих умовах підпільно-партизанської боротьби.
У конституційному процесі незалежної України відбився непростий шлях молодої демократії до соціально-правових стандартів та цінностей об’єднаної Європи.
Історична ретроспектива
Конституція України постала не на порожньому місці. Біля її витоків – “Руська правда”, “Литовські статути”, акти періоду Гетьманщини (“Березневі статті” тощо) – конституційні акти, що ставили Україну в один ряд з іншими європейськими країнами. Особливе місце в цьому переліку займає Конституція Пилипа Орлика 1710 року. У цьому документі задекларовано основні засади розбудови демократичної держави.
У період Української революції 1917–1921 років конституційний процес розпочався відразу після проголошення Першого універсалу Центральної Ради. 29 квітня 1918 року Центральна Рада прийняла Конституцію Української Народної Республіки. УНР проголошувалася суверенною державою, “самостійною і ні від кого незалежною”.
Державотворчі процеси цього періоду були припинені тривалою окупацією українських земель східним сусідом. Свого часу абсолютна монархія Російської імперії не потребувала будь-яких конституцій. Натомість Радянський Союз, де авторитаризм і тоталітаризм досягли крайньої стадії, навпаки, за кілька десятиліть наплодив таку кількість основних законів, якої для цивілізованих країн вистачило б на тисячоліття. Втім, усі вони лише декларували певний набір демократичних цінностей, за ширмою яких поставала нова імперія, набагато страшніша за всі попередні.
Першу радянську Конституцію України прийняли у березні 1919 року, яка була калькою Конституції Російської Федерації. Світле майбутнє мала уособлювати диктатура пролетаріату і повна солідарність з іншими радянськими республіками задля “спільної боротьби за торжество світової комуністичної революції”. Після утворення у 1922 році СРСР, загальносоюзну Конституцію прийняли в 1924-му. На ХІ Всеукраїнському з’їзді рад 1929-го оформлено нову Конституцію УСРР.
Поки українці через колективізацію, розкуркулення та Голодомор-геноцид на практиці знайомилися з тріумфом радянської “демократії”, у Кремлі відреагували на подію “величезного історичного значення” – побудову соціалізму в СРСР. У 1936 році постала нова, так звана “сталінська”, Конституція СРСР. Вона законодавчо закріпила перемогу соціалізму. Конституція мала низку демократичних новацій (щоправда, суто демагогічних): загальне, рівне і пряме виборче право; таємне голосування; право на працю і відпочинок, матеріальне забезпечення у старості; навіть свобода совісті, слова, друку, зборів і мітингів. Чергова Конституція УРСР 1937-го повторила положення союзного документу, максимально обмеживши повноваження республіканських органів.
Після розвінчання культу особи Сталіна відкривалися нові обрії ідеального суспільства. Партійні керманичі розгледіли нові демократичні стандарти, і спочатку в СРСР (жовтень 1977-го), а там і в Україні винайшли рецепт суспільного ідеалу, оформленого в конституції Української РСР 20 квітня 1978 року. Тут тобі і суверенна республіка, і право виходу з СРСР (однак будь-які дії в цьому напрямку майже автоматично кваліфікувалися як зрада Батьківщини – найтяжчий злочин того часу). І “вся влада в Україні належить народові”. Апофеозом “радянської демократії” стала шоста стаття Конституції, яка закріплювала монополію компартії. Багатопартійність у радянській державі до демократичних чеснот не належала.
Крах радянської імперії став крахом і основного закону, який, попри всі гучні епітети, узаконював тоталітаризм і був непридатним для побудови правового, демократичного суспільства.
Новітній конституційний процес в Україні нерозривно пов’язаний з відновленням української державності. Творення Конституції розпочалося із прийняттям Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 року. Процеси творення національного законодавства активізувалися з розпадом СРСР та ухваленням Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. Всеукраїнський референдум засвідчив підтримку проголошення незалежності України. Більшість країн світу визнали Україну суверенною державою. Тож актуалізувалося питання прийняття Основного закону. Однак протистояння між президентом та парламентом істотно затягнуло конституційний процес.
Конституційна комісія підготувала проект Конституції України. 1992-го року відбулося його всенародне обговорення і 26 жовтня 1993-го вироблено остаточний варіант. Далі справа призупинилася майже на рік. У листопаді 1994 року, після дострокових президентських і парламентських виборів, нові народні обранці створили ще одну Конституційну комісію. Черговою віхою стало 8 червня 1995-го – день підписання Конституційного договору між Президентом України і Верховною Радою про організацію державної влади та місцевого самоврядування на період прийняття нової Конституції України.
Напередодні ухвалення Конституції, в червні 1996 року, ситуація загострилася. 26 червня Рада національної безпеки і Рада регіонів при Президентові України різко засудили будь-які зволікання з прийняттям цього документа. Президент призначив референдум щодо прийняття Конституції на 25 вересня. А наступного дня Верховна Рада України прийняла постанову “Про процедуру розгляду проекту Конституції України в другому читанні”. І розпочався справжній марафон тривалістю майже 24 години. Із них останні 14 – без перерви.
Це були непрості 14 годин. Серед питань, які викликали найбільші дискусії, були державні символи. Ліві категорично не погоджувалися на тризуб і синьо-жовтий стяг. Врешті депутати дійшли згоди.
Чимало суперечок викликало питання про статус Криму. Частина народних обранців (насамперед, праві) вважали, що достатньо обмежитися наданням півострову статусу звичайної області. Після неодноразових голосувань таки дійшли компромісу: ліві голосують за синьо-жовтий прапор, праві – за автономію Криму.
Нелегко вирішувалося і мовне питання: українська стала єдиною державною мовою, але Конституція гарантує вільний розвиток та використання російської і інших мов національних меншин.
О 09 годині 18 хвилин 28 червня 1996-го країна отримала Конституцію – першу Конституцію незалежної України. У ній було закріплено правові основи держави, її суверенітет і територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість, безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Конституція України містить норми прямої дії. Одним із ключових положень стала 5-а стаття Конституції, згідно якої “носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ”.
Власне, конституційний процес не завершився прийняттям Конституції 28 червня 1996 року. Він триває увесь час, допоки існує держава і розвивається суспільство.
Спорт
Агропромисловий комплекс
Економіка
Житлово-комунальне господарство
Освіта
Охорона здоров'я
23.04.2019
Імунопрофілактика - має знати кожен!
01.03.2019
Збережемо зір разом
01.03.2019
Що потрібно знати про глаукому
Пенсійне забезпечення
Соціальний захист
Помилка: не указаны статьи !